Get all 5 Hetman (Гетьман) releases available on Bandcamp and save 25%.
Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality downloads of 2022 - Чорне Серце (Black Heart), 2019 - Стискаючи Зуби (Clenching The Teeth), 2017 - Зшита з попелу книга (Sewn from the ashes book), 2014 - Матір (Mother), and 2012 - Вітер з гаєм розмовляє (Wind speaks with a grove).
1. |
||||
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен, води повен,
Ніхто не спиняє,
Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі —
І скіпок не стало.
Недовгий шлях — як човнові
До синього моря —
Сиротині на чужину,
А там і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі,
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче,
Потім спитай, де сирота, —
Не чув і не бачив.
|
||||
2. |
||||
Було колись в Україні ревіли гармати
Було колись Запорожці вміли панувати
Панували добували і Славу і Волю
Минулося осталися Могили на полі
Високії ті Могили де лягло спочити
Козацькеє біле тіло в китайку повите
Високії ті могили чорніють як Гори
Та про волю нишком в полі з Вітрами говорять
Свідок слави Дідівщини з Вітром розмовляє
А внук косу несе в росу за ними співає
Було колись в Україні лихо танцювало
Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала
Було колись добре жити на тій Україні
А згадаймо може серце хоч трохи спочине
|
||||
3. |
Rubai (Рубаї)
07:46
|
|||
Ні, не гнітять мене престрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджене боятися не треба;
Боюсь неправедно прожити на землі.
Коли у небуття і ймення наше кане,
Не згасне сонечко у небі полум’яне.
Нас не було, та світ не був від того гірший:
Він не погіршае й тоді, як нас не стане.
Навіщо хмуріться і день у день журиться?
На цім шляху тобі не трапиться криниця.
Не в наших бо руках всі наші справи.
Скоритися загодя – так мудрому годиться.
Боюсь, що більше ми не вернемось додому,
Ні з ким не стрінемось у обширі земному.
Цю мить що ти прожив вважай своїм трофеем!
Бо що нас потім жде не дано знать нікому.
Всі таемниці пильно зберігай,
Щоб не дізнався нелюд і шахрай.
І зваж: як з іншими ти поведешся,
Того від інших і собі чекай.
Хоч я не шліфував покірності перлину
І тягаря гріхів з плечей своїх не скину,
Все ж не пускаюся надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.
Якби творцем я був, я б ці коловоротні
Мінливі небеса у світові безодні
Повергнув без жалю й такі створив, щоб завжди
Могли сповнятися бажання благородні.
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таемниці проникаю.
Я думаю вже сімдесять два роки –
І бачу що нічого я не знаю.
|
||||
4. |
||||
Лютують і метуть,
Кружляють без доріг,
Зимові близнюки —
Хурделиця та сніг.
Пустеля снігова —
Притул усім вітрам,
Але нема й куща,
Де б притулитись нам.
Що зовні холод — брат,
А в шлунку голод — друг,
Тож від обох не жди
Нічого, крім наруг.
І третій ворог є:
Звелась рушниця, й знов
Тече на білий сніг
Червона наша кров.
Але пробитий бік
І голод — все пусте.
Ми терпимо біду,
Та вільні ж ми зате!
|
||||
5. |
Prometheus (Прометей)
09:40
|
|||
Титане!в очах твоїх
Відбилось горе і тривоги
Земних житців, що гнівні боги
Погордно зневажали їх.
А що дістав за те, Титане?
Лиш скелю, коршака й кайдани,
Німе страждання, вічний бран,
Нестерпний біль роздертих ран,
Що духа гордому уймає...
Ти стогін, роджений одчаєм,
Душив у грудях, щоб той звук
Не виказав таємних мук,
Знімівши на устах, аж доки
Наглядач неба відлетить,
Щоб мук агонії й на мить
Боги не вгледіли жорстокі.
Ти боротьбу обрав, Титане,
В двобої волі і страждань,
Прийняв ти муки без вагань;
А небо мстиве, невблаганне,
І доля зла,— тиран глухий,—
І дух ненависті, який
Істот собі на втіху творить,
І сам їх нищить, сам їх морить,
Дали тобі безсмертя в дар,
Та навіть ця, найважча з кар,
Твоєї волі не зламала.
Змогла добитись лиш проклять
Лють Громовержцева од тебе,
Та що йому готує небо,
Ти, віщий, не хотів сказать,
Хоч погляд твій сказав немало:
В нім вирок прозвучав, як грім,
І каяттям палив гірким,
Гнітив страхом, аж у правиці
Тремтіли в гніві блискавиці.
Хай доля зла тебе скувала,
Та виклик твій, борня зухвала,
Завзяття вогнене твоє,
Твій гордий дух і непокора,
Що їх і небо не поборе,
Для смертних прикладом стає.
Ти людству освітив дороги,
Ти — символ віри і тепла.
Як ти — сини людські півбоги,
Струмок ясного джерела.
Хай і провидить люд достоту
Нужденний пай свій: і скорботу,
І горе, і борні тягар,
|
||||
6. |
Idea (Думка)
05:43
|
|||
Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі,дівочі?
Літа мої молодії
Марно пропадають,
Очі плачуть,чорні брови
Од вітру линяють
Серце в'яне,нудить світом,
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люде – як чужії,
Ні з ким говорити;
Нема кому розпитати;
Чого плачуть очі;
Нема кому розказати;
Чого серце хоче,
Чого серце,як голубка,
День і ніч воркує;
Ніхто його не питає,
Не знає,не чує.
Чужі люде не спитають –
Та й нащо питати?
Нехай плаче сиротина,
Нехай літа тратить!
Плач же,серце,плачте,очі,
Поки не заснули,
Голосніше,жалібніше,
Щоб вітри почули,
Щоб понесли буйнесенькі
За синєє море
Чорнявому зрадливому
На лютеє горе!
|
Hetman (Гетьман) Kherson, Ukraine
The project "Getman" has been based by the vocal \bass from Kherson of black\death metal formations DEMONIUM in
2006.
The music writing under classics etnicho-fillosofem literatures of different nations of the world, certainly with a huge priority towards the Ukrainian classical literature was primary a basis of the ideological concept.
The first album "Wind speaks with a grove" has been created
... more
Streaming and Download help
If you like Hetman (Гетьман), you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp